Чернече формування - це система­тичний шлях аскези і пізнавання, який Чернець здійснює під керівництвом Ченців-священиків, спеціально до цього призначених, і за допомогою навчального плану, визначеного Настоятелями.

У практиці воно розподіляється на чоти­ри стадії: вступний курс до василіянського чер­нечого життя, новіціят, тимчасова професія, довічна професія і по­стійне поглиблення чернечого формування.

Чернече формування на всіх своїх етапах проходить згідно з програмою Ratio formationis, затвердженою Генеральною капітулою, Загаль­ним планом василіянського формування, за­твердженим Протоігуменом за згодою своєї Ради і потвердженим Протоархимандритом за згодою своєї Ради, а також особливою Програ­мою, укладеною та затвердженою згідно з нор­мами Статуту.

Вступний курс до василіянського чер­нечого життя

Вступний курс до василіянського чернечого життя дає кандидатові можливість ознайомитись з особливостями чернечого життя у Чині.

Дозволяє Чину оцінити покликання кан­дидата, особливо, з'ясувати, чи він морально і психічно здатний до василіянського чернечого життя і чи в стані перейти до наступного етапу -новіціяту.

На вступний курс до василіянського чернечого життя може бути прийнятий католик будь-якого обряду, який бажає служити Богові в спосіб, притаманний нашому Василіянському Чинові, керується чесним наміром і здатний вести чернече життя у нашому Чині.

Кандидат повинен мати повних шістнад­цять років і не повинен мати перешкод, які стосу­ються Новіціяту.

Новіціят

Період новіціяту перевіряє придатність особи і приготовляє її прийняти василіянську пропозицію: посвятити своє життя Богові і віддати його служінню спільноті та Церкві.

Метою новіціяту є:

1. зі сторони новика - пізнати особливі ви­моги аскези і життя в Чині, перш ніж вступити на шлях чернечої професії;

2. зі сторони Чину - підготувати новика до василіянського чернечого життя.

Чернече формування є основою новіціятського курсу. Інші складові курсу, такі як навчання або професійний вишкіл, є друго­рядними у стосунку до важливості допомогти новикові правильно сформувати характер і посправжньому вдосконалитись у чеснотах, щоб у подальшому осягнути чернечу професію.

До щоденних духовних вправ новіціяту належать: Божественна Літургія, спільне церковне правило, розважання, принаймні півгодини духовного читання, іспит сумління. Можна дотримуватись також інших традиційних побожних практик або тих, які стали законними звичаями у нашому Чині чи лише в одній із Провінцій, аби тільки вони були включені у Провінційний правильник.

Тимчасова професія

Період тимчасової професії є етапом поступового розвитку особистості Ченця і його духовного та інтелектуального дозрівання, через застосування навчальної методики, визначеної програмою Ratio formationis, з допомогою Настоятелів і під керівництвом Духівника. Тимчасова професія формує Ченця в дусі Євангелія і святого Василія, згідно з вимогами наших правил, укріплює його в чеснотах покори, послуху, чистоти, убожества і братньої любові, зближує його з Богом через молитву, що провадить до святості, готує до завдань, які йому доручить Чин.

Тимчасова професія триває, як правило, п'ять років, і її потрібно відновлювати з року в рік.

Довічна професія

Чернечий стан приймається повноправно й остаточно через довічну чернечу професію. Вона ґрунтується на святій Тайні Хрищення і є її здійсненням і поглибленням. Складенням обітів послуху, чистоти й убожества Чернець цілковито й назавжди посвячується Богові.

Після належної духовної і кано­нічної підготовки Чернець складає довічну професію Господу Богу перед тим, хто має по­вноваження її приймати, в присутності чернечої спільноти і вірних, дотримуючись відповідного літургійного обряду.

Усвідомлюючи велику Божу ласку прина­лежності до католицької Церкви, Чернець, разом із складенням довічної професії, урочисто обі­цяє вірність і підлеглість Римському Архиєреєві, Христовому Намісникові.

Довічна професія остаточно впрова­джує в чернечий стан. Чернець перестає бути при­писаним до своєї єпархії і повноправно входить до складу Чину, з усіма обов'язками і правами.

Після складення довічної професії у нашому Чині Чернець латинського обряду, через привілей, переходить до східного обряду Церкви свого права, у якій знаходиться Провінція, до якої він належить.

Довічна професія робить неправосильними акти, що суперечать обітам, якщо ці акти можуть стати недійсними.

По­стійне поглиблення чернечого формування.

«Нашою ціллю є уподібнення до Бога, наскільки це можливо людській природі, але нема подібності без пізнання, а пізнання походить від навчання», тому формування Ченців-василіян має бути постійним.

Притримуючись мети та шляху, вказаних святим Василієм Великим, кожний Чернець по­винен дотримуватись Ratio formationis і Програми формування, яка його стосується. Усвідомлюю­чи свої дарування та власні недосконалості, він повинен також із особистої ініціативи вживати необхідних засобів, щоб у його житті відбувався постійний загальнолюдський, християнський, церковний та чернечий поступ.

Ченці з довічною професією після за­вершення студій, приписаних Статутом, повинні розвивати й поглиблювати свої знання священ­них наук шляхом курсів і програм постійного формування, визначених Протоігуменом за зго­дою його Ради, та особистих ініціатив, затвер­джених компетентним Настоятелем.

Крім того, Ченці повинні брати участь у конференціях, які Протоігумен вважа­тиме доцільними для поступу у священних на­уках і душпастирстві.

Ченці повинні здобувати також відповід­ний запас світських знань, особливо тих, які тіс­но пов'язані зі священними науками.