Одним з найбільш успішних засобів відродження релігійного життя є місії та реколекції, що їх з перших років відновили Василіяни, нав’язуючи їх до світлої традиції давніх Василіян. При кінці минулого і на початку цього сторіччя вони багато спричини­лися до усунення в Галицьких селах язви п’янства, яка зависла над ними і катастрофою загрожувала багатьом родинам. Один з першого покоління Василіянських місіонерів пише: «Зразу пішла інтенсивна праця над відновою душі народу при помочі місій і реколекцій. Появилися нові сіячі Божого слова, що повними пригорщами сіяли те чисте зерно на ниву людських сердець, яке приймалось і дозрі­вало в золотистий колос».

Між великим числом тих місіонерів в окремий спосіб визначились і залишили по собі незабутні імена отці такі як: П. Філяс, Є. Ломницький, А. Шептицький, пізніший митрополит, про якого записано, що впродовж трьох років сам дав десятки місій та реколекцій, і головно С. Ортинський, перший єпископ для українців в Америці, який втішався славою найкра­щого і неперевершеного проповідника. Саме їм треба завдячувати уклад і методику василіянських місій для народу і поодиноких груп, що ввійшли у василіянську традицію. З пізніших особливо визначилися ще такі священики як: Л. Манько, С. Решетило, Я. Сеньківський, М. Повх, Т. Галущинський, Й. Чепіль, В. Байрак, Й. Камінський та І. Назарко.

Точної статистики усіх всенародних місій 1889-1944, на жаль, не можливо подати, бо маємо тільки виказ до 1932 р. в ціннім огляді о. І. Назарка, на підставі місійних книг, які вели в провінційному домі у Львові назначені директори місійної діяльності, звичайно протоігуменські секретарі (з зазначенням місця, часу, церкви, імен місіонерів, числа учасників, сповідей і причастя тощо). І так до кінця серпня 1931 р. Василіянські місіонери удвох або втрьох, мали перевести в Галичині 214 всенародних місій, які тривали цілий тиждень. У тому самому пе­ріоді дали вони 1543 серії реколекцій, звичайно одинцем по 3, 5 або й 8 днів. Але в огляді з 1933 року той сам автор доповнив ті числа і подав уже 422 місій і приблизно 2000 реколекцій. І ці останні числа більш ймовірні, коли взяти до уваги вищезгадані числа, які у своєму Посланні з 1905 року подав о. П. Філяс, та що тільки впродовж 5 років двох мі­сіонерів змогли дати 23 місії і 120 реколекцій. Тому не буде пере­більшенням, коли подамо, що до 1939 р. Василіяни в Галичині провели коло 500 всенародних місій і коло 3000 реколекцій, - за тих не цілих 50 років від першої місії в 1889 році, бо з перервою в часі воєнних ро­ків.

Наявним доказом тої ваги, яку їм приділювано і того розмаху, який набрала їхня традиція, була ухвала Провінційної Капітули з 1926 року про створення окремих домів для місіонерів і згодом 4-денний окремий Місійний З’їзд, який скликано в Жовкві в днях 24-28 січня 1938 р., з 18-ма доповідями і практичними курсами, для 25 неперешкоджених в тому часі Василіянських місіонерів і провідників реколекцій.

Проповідництво, зокрема місії для народу, ще з часів митрополита Й. В. Рутського та св. Йосафата займають окреме місце в діяльності Чину, і впродовж цілої історії Чину так і сьогодні . Сьогодні цю ділянку праці координує директор місій (ієром. Мартин Хабурський). Вже багато років отці разом із братами дають місії для народу: п’ятиденні чи триденні.

Якби в когось були якісь питання з приводу проведення місій чи реколекцій просимо звертатися до ієромонаха Мартина Хабурського, що перебуває у Львівському монастирі. З ним можна зконтактуватися за телефоном 8-067-79-97-503 або (032) 224-87-95