14 липня 2024 року в Жовківському монастирі та місті відбулися відпустові святкування з нагоди свята Христового Серця, якому присвячений величавий монастирський храм. З моменту його освячення Жовква стала столицею Апостольства Молитви, а василіянський монастир, який віддавна був місійним центром та осередком книгодрукування, розпочав скликати велелюдні маніфестації – З’їзди Апостольства Молитви, які стали поштовхом духовного відродження українського народу. Такі з’їзди відновилися відразу після здобуття свободи УГКЦ.

До цьогорічного відпусту парафіяни та гості Василіянського монастиря приготовлялися триденними реколекціями, які провів о. Йосафат Фітель, ЧСВВ, новопризначений координатор Апостольства Молитви у Провінції Найсвятішого Спасителя. В навечір’я свята прочани присвятилися молитві під час цілонічних чувань, які провадив о. Павло Долішний, ЧСВВ, сотрудник церкви святого Андрія у Львові. В неділю, 14 липня, після ранішніх богослужінь у храмі священнослужителі та прочани процесійно вирушили на площу Вічеву у центрі міста Жовкви, де була відслужена центральна Божественна літургія.

Урочисту Службу Божу очолив о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя. У проповіді о. Протоігумен наголосив, що Христос цілим своїм серцем запрошує всіх людей прийти до нього, щоб віднайти полегшення. У Старому Завіті Боже Серце в першу чергу висловлювало Божу волю і його плани щодо людей. Біблія зображає складний шлях стосунків людини і Бога, бо часто людина не бажає відповідати, та Бог не впадає духом на нечутливість людей. Бог посилає свого Єдинородного Сина, який для любові віддає себе. Наша віра – не сентиментальне пригадування Бога, а відповідальність перед Богом за своє життя. Ми не можемо любити Ісуса тільки тоді, коли отримуємо його ласки. На запитання «Де Бог під час війни?» можемо дати відповідь, що Бог не покидає своїх дітей, а наше життя не завершується тільки земною мандрівкою. Тільки через нашу особисту зустріч із Христом ми зможемо збагнути, як діє Бог під час цієї війни. О. Протоігумен привітав усіх із святом, а передовсім членів Апостольства Молитви, та запросив усіх приєднуватися до цього побожного товариства.

Із о. Протоігуменом співслужили отці Веніамин Чернега, Ігумен Жовківського монастиря та Провінційний Економ, Роман Мельник, ЧСВВ, Провінційний радник і Магістр новіціяту, Роман Шуп’яний, ЧСВВ, Провінційний радник і настоятель храму святого Андрія у Львові, Артемій Новіцький, ЧСВВ, Ректор ВІФБС, Михайло Ткачів, парох церкви святого Йосафата у Жовкві, Степан Макар, директор «Карітас-Україна» Сокальсько-Жовківської єпархії, численне духовенство. Після Божественної Літургії була відслужена Благальна пісня – Суплікація – та всі члени Апостольства Молитви відновили свої обітниці.

Наприкінці відправи ігумен Жовківського монастиря о. Веніамин Чернега, склавши подяку Господу Богу, нашим захисникам і захисницям, за яких ми молимося, згадавши поранених, пропалих безвісті та всіх, які потребують нашої молитви, подякував усім священнослужителям, які взяли участь у Службі Божій, сповідали та прилучилися до організації свята. О. Ігумен подякував теж парафіянам і гостям, місцевій владі в особі Олега Вольського, міського голови Жовкви, хору та всім присутнім. Особливо о. Ігумен згадав о. Терентія Довганюка, ЧСВВ, довголітнього координатора Апостольства Молитви, який кожного року організовував З’їзди Апостольсва, а 27 червня упокоївся в Господі. Наприкінці гучне «Многая літа» звучало на адресу всіх членів Апостольства Молитви – паломників до Жовківського монастиря.

Інформаційний відділ отців Василіян