
Син Божий від Отця з неба приходить,
Діва Марія нині Ісуса родить.
Ласку приносить, хто Його просить.
Грішним прощає, гріхи змиває.
(українська коляда)
Христос Рождається! – Славімо Його!
Вифлеємська зоря знову сходить на небосхилі, заглядаючи до українців і всіх жителів нашої любої України: у скромні хатинки чи міські квартири; в монастирі та гуртожитки; заглядає у палаци багатих і підвали, в яких мешкають безхатьки; у вікна лікарень та військових шпиталів, до поранених бійців, у намети, окопи і бліндажі захисників, які в ці святкові дні несуть службу, жертвуючи своїм життям, охороняючи нашу країну. Ця зоря сповіщає, що Господь Бог не покинув свого народу, а навпаки – став одним із нас, щоб нас із собою поєднати, розділити всі радощі і терпіння нашого життя. Цей рік ми зустрічаємо, як особливий рік Божої благодаті: надзвичайний ювілейний рік Божого милосердя. Це милосердя наш народ оспівує у колядах, що винесено в епіграф цього звернення.
Роздумуючи про народження Божого Сина і Його безмежне милосердя, звертаємо увагу на притчу Ісуса Христа про великого боржника (див. Мт.18:23-35): «Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той». Ми частіше звертаємо увагу на другу частину цієї притчі, яка говорить про необхідність бути милосердними щодо інших. Але варто приглянутися до першої частини оповідання: до царя приводять боржника, який має неймовірний борг, який невідомо як настав, і який неможливо повернути. Але на прохання боржника цар прощає цей борг.
Людина має неймовірний борг перед Царем неба і землі. Чим можемо заплатити за дар життя? Як можемо подякувати за спасіння? Що можемо віддати за вічне життя, яке Отець Небесний у Христі нам дарує? Запитання риторичні – немає способу відплатити Богу за його благодать! Тому наш борг – не гріх чи слабість, а саме наше життя і вічне майбутнє. Та Бог не очікує від нас заплати. Він нас відпускає і дарує той неймовірний борг! Саме тому у рік Божого милосердя ми покликані насамперед роздумувати про Божу природу, про Його любов. А у світлі Христового Різдва про те, що Він прийшов до нас, щоб із нами розділити нашу долю і прокласти шлях до вічності. Тільки тоді, коли ми довіримося вже виявленому Божому милосердю, збагнемо, що варто чинити інакше від того чоловіка, який представлений у притчі в образі «немилосердного боржника», як, зрештою, до нього промовляє Цар: «Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?»
Вітаю всіх із святом Різдва Христового і бажаю миру, радості та впевненості, щоб кожний із нас відкрив своє серце для розуміння і прийняття вже виявленого нам милосердя Господнього, а пізнавши його, зміг стати ширителем звістки про таку безмежну Божу любов для звичайних людей і посадовців, для дітей і потребуючих, особливо для поранених і наших захисників Вітчизни. Єднаймося всі у заклику колядки:
Божому Дитяті хай буде слава:
Він – наш Учитель, всім нам – Спаситель,
Він – наша втіха, поміч, опіка,
Глянь, Боже, на наш нарід – дай йому волю!
(українська коляда)
Різдво 2016 р. Б.
о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ,
Протоігумен



Коментарів: 0