Знаковим є те, що сам Святитель, який був невтомним не тільки проповідником, але і практиком єдності Христової Церкви як Сходу так і Заходу, є уродженцем саме м. Володимира - Волинського. Позначений символізмом і той факт, що місто Володимир, яке згідно літописам було назване в честь хрестителя Руси-України (Володимира Великого) стало колискою для формування апостола української Церкви, який щирою молитвою та ревним подвигом прагнув примирити між собою християнських братів Володимирового хрещення.
Розпочалося святкування Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив преосвященніший Владика Йосафат, екзарх Луцький. У своїй проповіді Владика акумулював увагу вірних на темі єдності та відкритості християн один до одного. В даному руслі проповідник перегорнув в пам’яті численні сторінки історії, на яких викарбувані як труднощі (мотивовані людським чинником) так і позитивні кроки для осягнення миру між помісними Церковними спільнотами. Однак чесноти миру, єдності та взаєморозуміння Архиєрей закликав інтегрувати не тільки у формах релігійних спільнот, але і у кожну з іпостасей будь-яких суспільних організмів. Зокрема на цьому шляху Святитель присвятив окреме значення елементам, на яких базуються спільноти сім’ї та нації. Варто зазначити, що наочним прикладом та іконою, на яку взорував слухачів проповідник була постать святого Йосафата.
Заносили вірні свої молитви також за піддиякона Володимира (Уляна), якому в часі Літургії преосвященніший Владика Йосафат уділив дияконські свячення. Сам Володимир є родом з Мостиського району Львівської області та закінчив Дрогобицьку Духовну Семінарію. «Він належить до тих, хто не побоявся відповісти на Христовий заклик прийнявши у своє життя всі труднощі майбутнього служіння на місійних теренах нашої Церкви» - зазначив Кир Йосафат про його особистість.
По завершенні Божественної Літургії Владика Йосафат подякував монахам чину Василія Великого, які здійснюють пастирське служіння в м. Володимир – Волинському, а зокрема ігумену єромонаху Іллі. Не оминув увагою Владика і всіх отців, які прибули з різних куточків Західної України, щоб розділити святкову радість зі своїми співбратами по монашеству.
Опісля новопоставлений диякон Володимир висловив подячне слово, у якому перш за все благодарив Господа за довіру та просив Божої благодаті, яка скріплюватиме його на шляху покликання. Подякував диякон і преосвященному Владиці Йосафату, що рукоположив його у цей сан та своїм духовним наставникам: пароху о. Олегу Шегді, о. Тарасу Шпегу і духівнику семінарії о. Степану Угрину.
Завершилося святкування врученням грамот для родин, які відіграли особливе значення у формуванні греко-католицької Церкви в місті Володимирі. Архиєрейською грамотою була нагороджена родина Мельників, за ревний подвиг віри як в часи підпільного життя УГКЦ, так і в сьогоденні.
За матеріалами: lutsk-ugcc.org.ua




Коментарів: 0