Життя… Одноманітне, буденне, можна сказати стандартне: дім, робота, дім – у будні, дім, церква, дім – у вихідні, отаке воно у мене. А душа рветься кудись, чогось прагне… Як вилікувати душевний неспокій?... Молитвою! Коротенькою розмовою з Богом. Біжу, лечу, шукаю Його!... Де? У храмі! Там Його найбільше! Там Він скрізь! 

Душевні пориви вже вкотре несуть мене у с. Лаврів до василіянського монастиря. Хто хоч разок побував тут, той захоче приїхати ще і ще! Звичайна прогулянка подвірˈям біля монастиря… Стародавній храм із зеленою покрівлею, біла фігурка Богородиці, височезні липи; старовинна дзвіниця зі знайденими рештками князів, патріархів, настоятелів цього монастиря у минулому; животворне джерело зі смачнющою водою, далі ще одна фігурка Матері Божої біля дерева, де було обˈявлення; Хресна дорога, з 14-ї стації якої неможливо не полюбуватися видом навкруги: чудесна прикарпатська природа у всій красі розкинулась довкола! Блаженство!

У величавому 700-літньому храмі лунають вгору молитви Вервиці з уст сотень людей. Далі – участь у святій Літургії під милозвучність хору. Люди, наповнені Богом, насичені молитвою, проймаються прохолодою дня.

Душа вже майже в тілі, а отці ще кличуть на Хресну Дорогу. Ну як без неї?! Хресна дорога зі Страждальною Матірˈю Божою. Попід лісом, поза стінами монастиря, полетіли наші душі знову у молитві! Слухала, співпереживала, молилася… Я була напоєна чистим повітрям, яке збуджувало і підносило дух; очі полонили краєвиди!...( То моя спокуса!) На самому вершечку, біля 14-ї стації , під мелодію завершальної пісні я вдивлялася в очі людей. Здавалось, я бачила все: якесь збудження і цікавість, можливо, страх, у когось спокій, умиротворення. А одна бабуся, яка ще біля 2-ї стації казала повз мене: «Ой, я не вийду!» - викрикнула до отця: «Я, видиш, тут хоробу свою лишу!» На що отець відповів: «Ви ВЖЕ її залишили!»

Як гарно! Душа зреалізувала себе. Людина позбавляється на таких зустрічах негативу. Залишається напоєний Божим Духом позитив. На таких зустрічах ми «поглиблюємо нашу  віру…, перемінюються наші серця, зміцнюється  воля…». «Бог шукає поклонників у Дусі та Істині, і, отже, живу молитву, яка піднімається з глибини душі».

Леся Войтович